У загальній системі виховання дітей танець посідає значне місце. Він необхідний для своєчасного розвитку організму, свідомого керівництва рухами, є засобом оздоровлення, зміцнення дитини. У поєднанні із сучасною музикою танець розвиває психомоторні здібності дітей: почуття ритму, часу, м'язове чуття. Діти, у яких розвинені різноманітні м'язові рухи, стають спритними, витривалими, наполегливими. Вони більш здатні до гармонійного розвитку. Завдяки пошуку варіантів руху у танці, способів його виконання удосконалюється мислення, пам'ять, уява, воля. У ході відтворення руху через активізацію психомоторних процесів іде побудова образу і відображення його у свідомості дитини. Рух підтримує ритм, просторово-часову структуру, малюнок танцю. В танці, як і в грі, ці параметри постійно змінюються, від чого дитина отримує задоволення, насолоду, збудження, проявляє індивідуальність.    

          Психомоторика дитини — особистісна цінність, вона є психологічним еквівалентом   свідомості. Завдяки розвитку психомоторних здібностей через динаміку танцю відбувається творення краси в гармонії. Ця краса виражається в поведінці дитини, в її способі спілкування. Навчаючи дитину танцювати, учитель повинен розвивати її психомоторні здібності, опираючись на почуттєво-емоційну сторону діяльності, її душевний стан. Рух танцю базується на слуховому сприйнятті музичного ритму. Вбираючи його в себе, дитина приводить в діяльний стан всі сторони особистості: тут від неї вимагається не тільки сприймання, але й та особлива кмітливість, яка стане основою розвитку глибокого мислення. У танці яскраво проявляють себе різноманітні механізми психічної регуляції:

        -      сприйняття та оцінка заданого ритму і темпу;

        -      дозування м'язових зусиль;

        -      вміння інтуїтивно сприймати відстань, простір, час;

        -      виокремлення деталей рухів;

        -      розвиток зорової пам'яті;

        -      уважність;

        -      вміння    вибирати    раціональний    спосіб    руху відповідно до створеного образу;

        -      спритність рухів рук, ніг, корпусу;

        -      відчуття рівноваги;

        -      володіння мімікою та жестами.